Zlatne rese

Ovu frazu beležimo u obrednim pesmama sve tri grane slovenskih naroda, što nam daje za pravo da je označimo kao praslovensku. Ona se upotrebljava pri opisu vrha stabla sveta, kada orao ili kakva druga ptica nastanjena na tom vrhu, svojom aktivnošću otresa zlatne rese. Pri padanju na zemlju one se javljaju i u vidu zlatnog perja ili zlatne rose. Potom se sakupljaju i nose k zlataru koji od njih izrađuje različite obredne predmete od kojih su najznačajniji ključevi. Opadanje zlatnih resa, kao i predmeti izrađeni od njih nagoveštavaju božansku svadbu. Potvrdu o starini ovog motiva nalazimo najviše u baltičkoj tradiciji ali i kod drugih indoevropljana.

Na śród dworu jawor stoi - hej leluja!

Na jaworze złota rzęsa - hej leluja!

I przylecieli rajskie ptaszęta - hej leluja!

I obtrzęśli złote. złote rzęsy - hej leluja!

I wybiegła nadobna dziewczyna - hej leluja!

I rozpuściła swój biały fartuszek - hej leluja!

I pozbierała złote. złote rzęsy - hej leluja!

I skoczyła do złotniczeńka - hej leluja!

A v poli blizko dorogi,

Божая, божая мати,

a vse v zoloti hodila,

садок сажений наострожений,

a v tim sadočku bila postilka,

а в тiй постiлцi кгречна дiва,

ряси серегла и там заснула.

Райски пташочки рано злинули,

rano zlinuli, рясу сшайнули.

Золота ряса дуже звенiла,

duže zvenila, divu zbudila.

A diva vstala, рясу зiбрала,

зiбрала рясу, чтом до поясу,

понесла жь собi до золотника:

- А помагай Бiг золотниченьку,

золотниченьку, ремесниченьку!

А зроби жь мiнi золоту шубу,

а з обрiзочкiв золотий пояс,

а с отрусочок в срiбний перстенец,

po tim ostanku perlovu tkanku.

Pred kućom ti bor zeleni - kolendo, kolendo!

na njem tica orle sjedi - veselo, veselo!

lijepo pjeva i besjedi - kolendo, kolendo!

Kako orle kljunom trese - veselo, veselo!

otpadaju zlatne rese - ko/endo, kolendo!

vi kupite zlatne rese - veselo, veselo!

nosite ih u zlatara - kolendo, kolendo!

da sakuje zlatne ključe - veselo, veselo!